Фрагменти книги “Yoga Art” Аджита Мукерджи

28.10.2017

Фрагменти книги “Yoga Art” Аджита Мукерджи

Мистецтво йоги пропонує загальне сприйняття: все є єдиним.

Реальність одна, без іншої.

Усвідомити через внутрішнє сприйняття єдність всіх речей, об'єднуючи себе із Собою, суб'єкта з об'єктом, нуль з нескінченним – на рівні інтуїції сприйняти ось це найвище знання – це є метою йоги та її мистецтва.

Відповідно до йоги, сприйняттєва сила усвідомлення долає межі завдяки проникненню та поглинанню всіх форм у глибоку та згуртовану реальність. У цей спосіб йог-художник починає подорож всередину, звільняючись від сліпої прив’язки до звичайного чуттєвого сприйняття.

Позбування всіх думок, почуттів та сприйняттів, окрім сприйняття безпосереднього об'єкта концентрації, абсолютно необхідна для фокусування концентрації. Особливий символ, форма або колір можуть діяти як такий фокус. Коли загальну єдність розуму досягнуто за допомогою цього об'єкта, і суб'єкт осягнув цю єдність, це може служити відправною точкою для розуміння ним єдності його всієї суті та великого Цілого.

Відповідно до йоги, цей стан усвідомлення є універсально зрозумілим, здатним бути комунікованим і доступним для всіх. Його не слід розглядати як різновид інтелектуальних спекуляцій. Це живий досвід, який не заперечує ні відчуттів, ні нормальних життєвих переживань. Це не є шляхом, якого слід дотримуватися у повній самотності.

Коли погляд звертається всередину, його фокусом є вібрація сил, які активують об'єкт, а не зовнішня конфігурація самого об'єкта. Така трансмутація видимого, яскравого та точного, є знайомою фізикам-ядерцям. Відоме як «сукмсадрісті» на санскриті - тонке бачення - воно породжує власну динаміку звуку і кольору, і відкриває мову абстрактної форми. Передумовою для особистого переживання досвіду такого бачення є стан внутрішньої тиші або еквілібріуму (рівноваги), тиша або споконвічний спокій.

форми та їх енергії

Форма являє собою не тільки геометричну фігуру чи схему, але і структуру, яка спонукає і несе конкретний патерн думок і сил. Увійти в цю форму означає увійти в її «думку». Входження до цієї форми полягає в тому, щоб зареєструвати вплив тієї сили, яку створює форма. Це поле енергії. Щоб вміти читати мову форми, потрібно вивчити секрети всесвіту.

Вся матерія - це плід постійних станів вібрації. Звукові хвилі виробляються поза людським слухом.

Такі основні геометричні фігури, як точка, пряма лінія, коло, трикутник та квадрат, мають символічне значення в представленні основних енергій всесвіту. Їх можна поєднати у більш складні фігури для представлення окремих сил або якостей, втілених в якомусь з аспектів творення, еволюції, розчинення.

Візуальний символ або янтра – це силова схема, за допомогою якої фізика і метафізика світу зроблені так, щоб вони співпали з психікою медитуючого.

кольори та їх символіка

У взаємодії з кольором ми маємо справу з інтерпретацією вібрації ... бо коли світло різної довжини хвилі заломлюється від об'єкта, щоб відбитися у сітківку ока (або навіть шкіри), воно збуджує відповідні імпульси, які при досягненні мозку, місця свідомості, транслюються у сприйняття кольору. Тому кожен колір - це вібрація життя, яка виражає себе на певній частоті енергії через матерію.

Коли кольори починають приймати певну форму у внутрішньому сприйнятті, це є симптомом певного динамічного формування в свідомості. Квадрат, наприклад, представляє собою ступінь творення в процесі; ця конфігурація визначає, що творення повинне бути повним (завершеним) саме по собі, а прямокутник з неоднорідними сторонами буде означати частковий або попередній стан творення. ... Кольорові хвилі являють собою динамічний рух сил.

Йогічне сприйняття центровано між бровами на середині чола. Коли в процесі концентрації цей центр відкривається, сутність символу розкривається глядачеві. Його відкриття збігається з йогічним, на відміну від звичайного усвідомлення. Це характеризується блискучим миготливим світлом, яке йог бачить у центрі власного чола.

Спершу йогові, коли він концентрується, мимоволі з'являються світлові точки. Потім вони ростуть і сходяться у джерело світла – «таке велике, як сонце». Йог відчуває силу, що випромінюється від нього. Якщо його очі відкриті, його візуальне поле буде орієнтуватися на це ж яскраве сяяння.

Цей досвід не можна плутати з галюцинацією або ілюзією. Це сигналізує про відкриття «внутрішнього ока», яке сприймає вібрацію сил, що діють через об'єкт, а не сам об’єкт. Таке сприйняття є настільки ж яскравим, як і фактичний погляд, і воно є незмінно точним. Чим глибше і точніше глядач «вхопить» ідею, тим більш динамічною і «чистою» (чіткою) буде форма, якою він представить цю ідею.

мистецтво та йога

Справжній художник, як провидець, завжди усвідомлює свою роль як інструменту істини. Дисципліни науки, метафізики та філософії повинні зближатися в художнику з особистим містицизмом, який проникає в сплутані поверхні досвіду, щоб витягнути принцип буття. Досконалість полягає в чистоті та включенні результуючого світогляду.

Точно так само, як чиста наука провадить свої дослідження в мікроскопічних та макроскопічних сферах за межами досяжності звичайного чуттєвого сприйняття, так і система йоги також нівелює бар'єри видимості.

Йог-художник спирається на відкриття науки, коли він розуміє і інтегрує абстракцію, яка реєструє магнітний імпульс, і хімічну реакцію як крайні скорочення матерії. Його філософія випливає з його особистого пошуку та експериментів з реальністю в собі, і його точної документації цього пошуку.

Інструменти, які він приносить для роботи із цим, є його символами; для йогів мистецтво залишається виявленою правдою про насичений особистий сенс.

Мистецтво пробуджує наше відчуття справжнього, у повному розумінні цього слова. Його словник складається з нашого світу чуттєвого сприйняття та функціонального обміну: словом, музичним звуком, лінією, кольором та пластичною субстанцією. Проте, щоб вивести ці окремі елементи у конкретну мову, мистецький принцип інформування та об'єднання має бути втілений: шляхом радикального спрощення та відокремлення всіх несуттєвих деталей, можна прийти до коріння художнього змісту.

Робота йога-художника кульмінаційно завершується одночасною діаграмою самого себе та світу, в межах якого він є світом. Таким чином, розум йога стає мостом між фізикою атома та орбітами планетарних тіл. Саме в цьому сенсі його мистецтво буквально замикається (санскритське слово йога, yuj, означає "ярмо") у прекрасному злитті полярностей суб'єктивного та об'єктивного, мікроскопічного та макрокосмічного, абстрактного і фізичного; як це було, чоловічий і жіночий принципи в цьому великому танці творення.

(опубліковано у 1975, Нью-Йорк)

(зображення: фрагмент твору Андрія Сідерського)